У минулому році практика була зовсім іншою, насправді навіть не відчувалося, що то була справжня практика. Через те, що у школі ми з'являлися лише раз на тиждень, не склалася цілісна картина практики, вона у мене була якась уривчаста. Тому не можу навіть порівнювати з цим роком. Цього разу все вийшло надзвичайно добре. Це навіть дивно. Велика підтримка і допомога надходила від вчителя у школі, на що я не сподівалася. І це було дуже приємно. І завдяки позитивному настрою вчителя, позитивний настрій до практики прийшов і до мене. Ці дні пролетіли дуже швидко, і мені хотілося б провести ще уроки. Сумно, що з учнями було не багато зустрічей. Дуже сподіваюсь, що на практиці з англійської мови потраплю до тих самих п'ятих класів.
Найважливішим на практиці для мене є те, щоб учні почули мене і зрозуміли. На мою думку, так і трапилося зі мною і моїми учнями. Особисто для мене це - досягнення. Відчувається, що моя робота не була марною, і відчувати це приємно.
Що стосується роботи у блозі, то вона, дійсно, допомогла створити певні межі. Якщо підходити до цієї роботи сумлінно, то розумієш, що кожен день треба звітувати, і не відкладаєш усе до останнього моменту. Це підтримувало самоконтроль. Також хотілося, завдяки блогам, побачити роботу й успіхи одногрупників у 57 школі. У цьому допомогли блоги Інги і Христини. Цікаво було спостерігати за тим, як у них все відбувається.
